1) знаючий (читаючий) зоряне небо; той, хто шанує зорі (від чтити – шанувати, поважати);
2) корінь зв-, дзв- первісно означав яскравий, дзвінкий (сильне світло і сильний звук виражалися однаково); пор. дзвеніти, звук, свист (перехід з – с).
Співає Кобзар Василь Литвин.
Чужі міста ваблять нас тим більше, чим...
Від язичницької традиційної пісні до...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira