Звіздочот

1) знаючий (читаючий) зоряне небо; той, хто шанує зорі (від чтити – шанувати, поважати);

2) корінь зв-, дзв- первісно означав яскравий, дзвінкий (сильне світло і сильний звук виражалися однаково); пор. дзвеніти, звук, свист (перехід з – с).

Поділитися

 

Медіа