Змій

від старослов'янського змія, південнослов'янського земея, що означає земля і пов'язане з давньою забороною (табу) називати імена священних тварин, тобто “земна істота”.

Змії за трипільської доби були символом земноводної стихії, оберегами родючості. Як ім'я людини, первісно несло позитивну інформацію. Символіка вогняного змія – жар кохання (пор. Перелесник, що уявлявся в образі літаючого змія).

Змій – первісно Божество, пізніше – символ язичництва (згадаймо постійне “змієборство” християн). Змію-Дракону поклонялися новгородські словени на Ільмень-озері, ще в VI ст. вони носили бронзові застібки з його зображенням. У білорусів є повір'я: коли Зміїний Цар веде своїх зміїв у Вирій, можна вимолити в нього щастя, якщо поклонитись йому до землі й розстелити білу скатертину з хлібом-сіллю, тоді Зміїний Цар на знак подяки скине зі своєї голови один золотий ріжок із золотої корони. Хто матиме цей ріжок, буде мудрим ясновидцем, знатиме чужі думки, виходитиме з будь-якої скрути і не боятиметься отрути.

Див. також жіночі імена: Змія, Змієнога Богиня.

Поділитися

Медіа