волхвиня, чаклунка; служителька язичницького храму; хранителька таємничих знань етнічної релігії; в народних переказах часто вживається професійна назва як власне ім'я: князь Волх(в), цариця Волховиця, баба Волхитка, баба Волховка.
Етимологію див. чоловіче Волхв.
Зі збірки "Сокира Перуна"
Пісні на слова Тараса Шевченка та...
Прем'єра відео! До Дня Збройних Сил...
Гість програми: Іван Іванович Терновий - посвячений...