1) від тугий – міцний, дужий, повний;
2) сумний, від туга – печаль. Ім'я побутувало в слов'ян до ХVІ ст.
Деякі дослідники вважають, що воно тюркського похо-дження, однак, можна припускати, що так називали дитину, народжену в час лихоліть, воєн, в час загибелі батька, коли мати була в тузі та ін.
Муз. Віктора Сушка, слова Олександра...
Радіопередача про три весняні свята:...
Гість програми: Володимир...