можливо від санскритського свару –жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші – власна воля, бажання, радість, натхнення. Ім'я вже в часи Київ-ської Русі було рідковживаним, тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення “сварливий”.
Слова: Микола Луків, Музика: Анатолій Горчинський
Дуже мудрий фільм. Календар аріїв....
Співає Кобзар Василь Литвин.
Пісні на слова Тараса Шевченка та...