Перун

ім'я Бога, що проявляється в громі та блискавці, несе енергію очищення, дає рухливість і життєву потужність всім істотам; загальнослов'янський культ Перуна бере свій початок ще в давньоарійській релігії, де його грозові функції тісно переплелися з військовими. За ВК, Перун – Бог Прі (боротьби), Бог воїнської доблесті і слави, захисник і покровитель чоловіка-воїна. Перун у своїй небесній кузні викував для русичів-українців гострий меч, яким вони завжди перемагали ворогів. В зображеннях Перуна головна увага приділялась волоссю (срібне) і вусам (золоті), як на Київській статуї; в народі особлива увага була звернена на бороду Перуна (пор. “Велесова борода”, а в московських християн “барада Ільї”). Атрибути Перуна: “Перунова палиця” (те саме, що осиковий кілок – засіб проти злих сил), стріли, камені, сокири, які мають лікувальні властивості, в християнсь-ких текстах називаються “богомерзкіє вєщі”. В українців і білорусів зберігся основний Перуновий міф (див. “Золотослов”) про його боротьбу з Велесом (Зміуланом) за воду (Ді-ву, Додолу, Мокошу), який в основному відтворює давню праарійську основу, що дійшла до нас у писемних текстах Ріґведи. Донині збереглося українське прізвище Перун (в селі Невірівка), і загальна назва блискавки – перун. В обрядових піснях літнього періоду (купальські і, так звані, петрівочні пісні) образ Перуна був замінений “святим Петром”, а в серпневих спасівських обрядах – “святим Іллею”. Це свідчить про те, що головними святами Перуна у наших Предків були: Купайло та Перуновий тиждень, що нині припадає на 21-22 червня та 20 –27 липня.

Поділитися