1) від костер – купа дров, складена для вогнища;
2) від костриця – назва рослини стоколос житній (кукіль); вірогідно, ім'я хранителя святині Огнебога; варіант перекладу ВК, дощ. 6-Е:
“Аскольд і пізніше Дир усілися на землях наших, як непрошені князі, і почали князювати. Над ними досі ж були отці. По сьому Костиря, хранитель дому Огнебога [вірогідно, жрець], відвернувся від них, бо були вони охрищені у греків”.
О́й на́ го́рі та́ й же́нці жну́ть — українська народна пісня....
Співає Кобзар Василь Литвин.
Гість програми: Іван Герасимович...