Як на морі на Окіяні,
На острові на Буяні
Лежить біл-горюч камінь Алатир.
Біля Алатиря стоїть Мокоша-Матінка.
А на поясі в неї – золоті ключі.
іду я Дажбожа онука (ім`я)
До Мокоші-Матінки близенько,
Поклонюся їй низенько:
Зніми ти, Мокоша-Матінка,
З шовкового пояса золоті ключі,
Відімкни ними мої ворота тілесні
Та пусти мого младенця на білий світ!
Будьте слова мої кріпкі та липкі,
Сильні, як Алатир-камінь!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira