"...Простір розкривається у глибині своїй.
Змій ворушиться в корінні Дерева.

Опукле небо доторкається до моєї голови.
Безсмертя Існування сяє мільйонами зоряних розсипів під ногами, і кожна частинка Буття вібрує в такт Диханню Вічності.
Коріння Древа охоплюють земну плоть, подібно пальці Стародавнього Бога, а гілки зриваються у політ крилами птахів з людськими обличчями, співаючи мовою без слів.
Дійсність розширює межі Свідомості, Сонце виростає за межі неба, трави розсовують хмари.
Борода Владики оповита хмелем і диким виноградом, у Його волоссі ховаються духи, а Його Очі горять, немов полум'я зірок, що народжуються.
Його Імена: ЛЮБОВ і БЕЗМОВНІСТЬ. Його шлях - переплетення стежок у Порожнечі. Його Дар - полум'яне Серце на долонях Зорі.
Я кажу: «Світло!» Але що мій світ в порівнянні зі Світлом Владики Сяйв?
Я кажу: «Любов!» Але що моя любов у порівнянні з Любов'ю Того, що Народжує світи?
Я кажу: «Мовчання!» Але що моє мовчання в порівнянні з Тисячуголосим Мовчанням Того, що Промовляє у Тиші?
Сонце моє, гори, не переставай! Любов моя, хвилі твоєї ріки несуть мене за виднокрай! Безмовність мою розсвічено розсипами зірок вранці...
Світло таке яскраве, що перехоплює дух...
Великі Води течуть в мені іскристими потоками, і в них відбивається Сонце, що зійшло у Серці..."

Теги:

Схожі статті

  • 21.05.2017
    625

    Муз. Віктора Сушка, слова Олександра Сушка, аранжування Анатолія Конончука, виконують Олександр

    ...
  • 19.05.2016
    648

    Солодкий світ! Я дякую тобі!
    Сунички гріють стебла тихі, сонні,
    А гриб сміється у

    ...

Медіа