Я зіткана із глибини морської,
В мені – вітрів правільних чисті крила,
Гойдаю я небес тугі вітрила,
Вплітаю в коси барви веселкові.
Я – пульс життя, збережений у хвилях,
Мої долоні дно солоне пестять
Там, де води і сонця перехрестя,
Там, де мрійливо спить коріння сиве…
Я вишита на полотні блакиті…
Серед віків, що водами сповиті
Співаю хвилям про волошки в житі…
Море біля берегів Чорноморського
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira