В пітьми немає джерела
Супроти ясності.
Ні двигуна, ані крила,
Ні права власності.
Пітьма не має ні копит
Сталевосяючих,
А тільки вовчий апетит
Всепоглинаючий.
Повільна, як слизька сльота,
Космічним комином
В оселю вашу заліта
Хуткіше спомину.
Як тільки гасне ваш вогонь,
В імлі неясності
Чатує вже навколо скронь
Раба негласності.
І нескінченне, як шосе,
Чаклунським способом
Безладдя розуму несе
Вона без просипу...
Але ж навколо Сонця теж
Пітьма і Вакуум —
Всезаздрий, жадібний кортеж
Призодіаковий
Ковта несито кожен квант,
Не проминаючи.
Ковтне і мій людський талант
Сліпучосяючий.
Через які ж колосники
Архітектоніки
Подамся я усе-таки
В сонцепоклонники?
Парадоксальні поняття
Відкрила фізика,
Але блука в імлі життя
Різдвяна кізонька,
Якій земні літа кує
Зозуля Зоряна...
Нема пітьми, а тільки є
Нестача променя!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira