Святкове вогнище палало...
Наснилось чи привиділось мені...
Чудес і див чимало...
Був Святослав, наш витязь там,
І Бог вітрів там трави пестив...
А сивий батько наш Дніпро -
Вирами воду креслив...
Там хлопці з "мавками" всю ніч,
Навкруг багаття танцювали...
А косаки далеких літ -
Історії розповідали.
Про вольний дух і гордий норов,
Про доброту і про любов...
Що за вітчизну, за Вкраїну -
Свою пролить готові кров.
Питали ще, який нащадок ,
Тепер на цій землі живе,
Чи любить волю, чи у спадок
Любов до краю теж взяли?
І я сказала їм, щоб знали,
Що вільна матінка моя...
І що сини її за волю -
Життя складуть до вівтаря!
Всі мовчки слухали... сиділи,
А після мовили мені:
"Перед нащадками такими _
Схиляєм голови свої!!!"
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira