Українські матері

Осиротіли українські матері.
Сини, як журавлі, у небо відлетіли.
Лишили слід на згореній стерні
І пам’ятку, що весну не зустріли.

Як мені шкода сиріт-матерів,
Їх більш ніхто не приголубить,
Лише зима торкнеться їхніх брів
І памороззю скроні намалює.

А скільки ж горя в маминих очах,
Що вчора квітли, як волошки в полі!
Сьогодні ви згорівші у сльозах
І вже нічого не благаєте у долі.

Хустинкою пов’яже сивину,
Візьме гостинці і піде до сина,
Згадає ту проклятую війну,
Розплачеться і обійме могилу...

Як мені шкода сиріт-матерів,
Що передчасно постаріли.
Як мені шкода вас, синів,
Що молодими ви зітліли..