Світивсь усмішкою лукаво,
А синь очей неначе жар,
Пшеничні вуса з вітром грали -
Розмовою за душу брав...

Боги нам більш не дарували
Князів, як воїн СВЯТОСЛАВ...
Він боронив свій Рід, Державу
Й корння рідне шанував...
Він ще вернеться в Україну,
Рід за собою поведе,
Не дасть стояти на колінах ...
І поважать навчить себе!!!

 

Медіа