Пророцтва Волхвів про Відродження Рідної Віри

Предречено од старих часів,
що мусимо в спілці з іними
створити державу велику,
відродити маємо Рускень нашу

з Голуном і трьомастами городів і сіл.
Вогнищ дубових там дим,
і Перун наш є, і земля.
Бо це Мати-Птиця
співає про ті дні
і чекаємо на часи,
коли крутитися стануть
Кола Сварожі до нас,
і часи ті настануть для нас.
(Велесова Книга, далі – ВК, дошка 36-А)

А греки хотіли нас христити,
щоб ми забули Богів наших
і так обернулися [в їхню віру]
і стали їхніми рабами.
Постережемося того, як пастухи,
що стережуть череди свої,
і не дають вовкам
хижачити на ягнят,
які є Дітьми Сонця.
(ВК, 6-Є)

Так речемо, що маємо
Красне Вінце Віри нашої
і не мусимо чужої добиратися.
(ВК, 7-З)

Маємо працювати,
та не ректи, що не можемо,
і краще не кажімо,
що не маємо Віри.
Старанно повчімося тому,
що речено тут, аби ми не забували,
а так діяли те щоденно.
І це є для бояр так само,
як і для простих огнищан.
(ВК, 38-А)

Будете синами Своїх Богів –
І сила їхня перебуватиме
з вами до кінця!
(ВК , 17-В)

Стрепенися, народе мій, від сплячки!
І в злагоді йди до стягів наших,
бо захистить нас на Русі
могутній Сварог Наш –
а не боги чужі!
(ВК , 7-Г)