Панує дерево в крові моїй:
течуть гілки судинами до Раю,
крізь лоно моє корінь проростає,
як плетиво кори крізь кіс сувій.
Лелека сяде на моє плече
і голос дасть розпуканому цвіту
і вродиться із вен співочих літо,
і світло пелюстками потече.
Вода живлюча, скресла течія
огорне сріблом мій зелений шелест,
між Місяцем і Сонцем пройде Велес
і з неба скине квітку чи ім’я.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira