Мій  космосе!  Галактико,  серцю  чудна!  
Вкраїно  -  безмірна,  бездонна!  
Я  ніжність  би  випив  твою  до  дна,  
але  ж  вона  -  солона...

Солона  -  од  поту?  Од  кореня,  що  в'яв?  
Од  кривди  солона,  од  крові?..  
У  щастя  вселюдське  не  можу  повірить  я,  
докіль  твій  біль  -  загадковість...

О,  слово  знайти,  щоб  про  тебе  сказать,  
Вкраїно,  вікно  у  світ,  невидимко!..  
На  щоці  у  планети  -  сльоза...  
На  щоці  у  планети  -  родимка.

Теги:
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=337

Схожі статті

  • 03.03.2016
    7339

    Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів

    ...
  • 03.03.2016
    1645

    Порозліталися галактики
    Ніхто не з на куди і далі...
    Планета крається на клаптики,

    ...

Медіа