Сонце, місяць, хмари  і зірки –
Все давно даровано навіки
Нам із щедрої, із  Божої руки
Світе білий, знову в самотині

Я стою між небом і землею,
І збираю мудрість по крупині,
Щоб з’єднатись з волею твоєю.
Щоб пізнать глибин твоїх задуму,
Таїну творінь усих земних,
Докопатись: хто ж насіяв глуму,
В ріки див великих і малих?
Світе білий! скільки мук ще треба,
Щоб зродились повноцінні «я»?
Щоб свята здійснилося потреба,
І всміхнились Небо і Земля!
19.10.2014 р.

Теги:

Схожі статті

  • 14.04.2016
    1344

    У контексті національної ідеї превалює етнічна складова. Але етнос має свою окремішність

    ...
  • 09.04.2016
    25549

    Ми непогано знаємо своїх достойників ХVІІІ-ХХ ст., знаємо, що випало на їхню долю. Але чомусь

    ...