Далекий друг розказував мені
Про Сонця шлях, про зорі молоді...
Багряні сни гойдались на воді,
А вечір пестив береги сумні...
Безмежні, рідні, зоряні казки!
Вони живуть між хвилями Дніпра,
І вірить їм беріз м’яка кора,
І кличуть їх у дім мандрівники.
А серце пам’ятає кожну мить -
Вузький місточок, корабель старий...
І ти мене все просиш: - Говори
Про білий вітер, що в душі бринить!
Тремтять під серцем лебеді-слова:
-Я вірю, Сонце, що знайду тебе!
І кличе дивоколо голубе,
І теплий вітер на устах співа!
Гідропарк, Київ
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira