Далекий друг розказував мені
Про Сонця шлях, про зорі молоді...
Багряні сни гойдались на воді,
А вечір пестив береги сумні...

Безмежні, рідні, зоряні казки!

Вони живуть між хвилями Дніпра,
І вірить їм беріз м’яка кора,
І кличуть їх у дім мандрівники.

А серце пам’ятає кожну мить -
Вузький місточок, корабель старий...
І ти мене все просиш: - Говори
Про білий вітер, що в душі бринить!

Тремтять під серцем лебеді-слова:
-Я вірю, Сонце, що знайду тебе!
І кличе дивоколо голубе,
І теплий вітер на устах співа!

Гідропарк, Київ

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    5595

    Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів

    ...
  • 03.03.2016
    1147

    Порозліталися галактики
    Ніхто не з на куди і далі...
    Планета крається на клаптики,

    ...

Медіа