Ця історія відбулась незадовго після Сотворення Світу Творцем всього сущого на землі. На схилі років, Батько Ор, Пращур усіх українців вирішив подивитися, як люди живуть.

Пішов Він до сусіднього поселення, йде і милується. Сонце світить, ниви колосяться, пташки співають, душа радіє! Коли бачить – жінки на полі працюють.

Доброго здоров’я, жінки! – привітався Він.

І Вам дай Боже здоров’я! – відповіли жінки та й далі працюють.

Пішов Батько Ор далі, аж бачить  – чоловіки хату будують.

Доброго здоров’я, чоловіки! – привітався Він.

І Вам дай Боже здоров’я! – відповіли чоловіки.

Підійшли до Батька Ора, запросили його столу, поспілкувалися, дали Йому харчів на дорогу і, відпочивши далі продовжили свою роботу.

Ото нехай тепер так і буде, промовив Батько Ор, як жінки такі поспішні, то ніколи не будуть встигати зробити за день все, що задумали.

А чоловіки нехай перепочивають, і нехай вся робота в них буде зроблена.

Так по тому і сталося.

Записано на початку 1990 року, в селі Сушківка, Уманського району, Черкаської області, в Марченко Серафими Яківни.

Джерело: https://sribnovit.com/humor/chomu-to-zavzhdy-pospishayut%ca%b9-i-ne-vsty/

Медіа