Тетяна лежала на березі річки. Лагідне вранішнє сонце пестило ніжне засмагле тіло. Ще тиждень — і вона повернеться до міста. Літо швидко промайнуло. Дівчина любила проводити свою відпустку, як і колись канікули, у бабусі в селі. Тут затишно і добре, як у дитинстві.

Тетяна чекала на свою подругу, яка повинна сьогодні приїхати. А з голови не виходив дивний сон, який наснився минулої ночі. Чи то видіння?.. Вона бачила себе у колі своїх друзів. Поблизу річки, попід верболозом, хлопці розклали вогнище, варили юшку. Аж раптом до їхнього гурту підійшов молодий чоловік з гітарою за плечима. «Знайомтеся: це тій товариш», — представив Микола, і попросив незнайомця заспівати для дівчат. Юнак сів неподалік ватри, взяв гітару, — і понад берегом покотився чарівний голос… Тетяна глянула на новачка, їхні погляди зустрілися. І вона прокинулася в холодному поту…

Сонце підіймалося все вище, тому Тетяна вирішила було вже йти, як здалеку побачила Людмилу. Подруга приїхала не сама, а з двома юнаками. Нареченого Людмили вона знала, а хто той інший — ніяк не могла впізнати. «Знайомтеся: це тій друг Андрій. А це — Тетяна», — відрекомендував Сергій. Дівчина зніяковіла, опустила очі…

Людмила запропонувала затриматися ще на півгодини, покупатися… Коли друзі сіли під вербою на березі, Андрій взяв гітару і заспівав. Тетяна не могла збагнути, що з нею трапилося. Де вона чула цей дивовижний голос? І раптом їхні очі зустрілися. Невидима стріла пронизала усе тіло дівчини, проте погляду вона вже не відвела. Здавалося, — вони знайомі все життя. А може й цілу вічність. Сон! Невже їй сниться?..

Андрій проводжав її до бабусиної хати. Тихий літній вечір, зоряне небо і вони удвох серед того раю. З маленької хмаринки почав накрапати дощ. «На щастя», — сказала вона підставляючи своє обличчя дрібним теплим краплям. Вони не ховалися від дощу. Навпаки, почали танцювати прямісінько на вулиці. Андрій зупинив дівчину. «Дивно. Нещодавно мені снився сон, і там був такий танець під зорями і дощем». Він погладив її мокре волосся і міцно пригорнув. Все відбувалося у реальному житті.

І Тетяна розповіла свій сон. «Бабуся мені говорила, що треба вчитися відчувати світ: слухати спів птахів і плескіт води, дивитися на зорі і зустрічати схід Сонця, милуватися квітами, а головне — вивчати себе, — і тоді неодмінно знайдеш свою долю», — додала дівчина.

…Рідні і друзі сиділи за святковим столом. Дорослі син і донька, вже троє онучат — найбільше багатство, яке вони надбали за тридцять років подружнього життя. Тетяна запропонувала тост за свою долю. Вони вперше з Андрієм відкрили секрет юнацьких снів.

Теги:
 

Медіа