Ма - це поняття- санскрито-шумерське. Потім воно перейшло до кочівників і нас.

Підозрюю що на наших теренах батьків кликали неньо і неня, яке переросло в московське няня. Що ж до індоєвропейського МА, думаю розгадка в найдавніших вигуках, що й донині збереглися, та ніким (окрім ймовірно Кобилюха чи Наливайка )не бралися до уваги. Суть цього читання закономірно полягає у зворотньому автоматичному читанні і розумінні дії, у відповідності до вигуку. отож, індоєвропейське МА це зворотнє АМ, Саме так вмовляють матусі попоїсти своїх малят. Зворотнє АТ означає що ТАто має характер, і може дати різочки за непослух. Так у східних мовах з'явилися колись Атояла, Аттіла, Атта - що в перекладі значило бАТько. В той же час дитя себе не асоціювало до 3, або й до 7 років (тобто до 2 чи 3 ініціації) без мами, як такої, і дуже часто дитя, на запит чиє відповідало мамине.

Приблизно це звучало так: я є мами. Надалі у лемківській говірці та частково у гуцульській ця форма представлення себе лишилася трохи відозмінено - я-м, ти-м, і т.д. І тепер відомо, що подібне звернення збереглося в частці кельтських мов, та перейшовши з Галлії до Британії чітко осіло в англійській мові у вигляді I am. На користь цієї теорії є ще ряд пояснень, суто фонетичних, але не позбавлених додаткового осмислення. Зміна приголосних Т=Ч=ТЧ. Коли ми кажемо СИН, то відчуваємо, що з поняттям дитя нічого спільного фонетично немає. Иньша справа це діуча, дівча, де дифтонг ІУ=И, Ч=ТШ, і маємо ДИТША, ДИТЯ. Значить дитина асоціювалась від початку з маминою опікою, незалежно від статі.

Отже, повертаючись до МАМАЙ, ми маємо дуже оглядову частину цього поняття. Оскільки МА - це не тільки жива істота, що породила дитя, а ще й земля , на котрій виріс."Маю землю, годую землю або годуюся з землі", що цілком підкреслює хліборобський, а не кочовий стан. Що ж до навіяного Образу на народних хатніх куткових образАх, цілком пояснюється багатства господаря - сидить на землі- то має землю, має коня - має господарство, має зброю- вміє захищатися, має бандуру - вміє Славити Бога. На користь останнього, аргумент дуже твердий - на санскриті Вандіті, Вандурі - Славити Богів.

Теги:
 

Медіа