«Віче мали, що віче вирішить то так воно і є, а що не рішено — не повинно бути. Вибирали князів від полюддя до полюддя і так жили. Бо у русів не було іншої ради, крім Віча». (Влес. Книга).

На наших землях Вічове буття існувало з 2 тис. до н.д. до Козаччини, а потім Гетьманщини, бо це був найдемократичніший державотворчий устрій. Бо й найперша світова Конституція була схвалена і підготовлена за Вічовим Правом у 1710 році і підписана від імені нації Гетьманом Пилипом Орликом.

Про проблеми, які виникли при відмові від Вічового правління образно написав Іван Франко в своїй повісті «Захар Беркут», говорячи про перемогу над Монголами: Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадському порядку, дружно держатися до купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доки ніяка ворожа сила не побідить Вас. Але я знаю... — погані часи настануть для нашого народу. Відчужиться брат від брата, відмежиться син від батька, і почнуться великі свари і роздори по руській землі і пожруть вони силу народу, а тоді попаде весь народ у неволю чужим і своїм наїзникам, і вони зроблять із нього покірного слугу своїх забагів і робучого вола. Але серед тих злиднів знов нагадає собі народ своє давнє громадство, і благо йому, коли скоро й живо нагадає собі його: се ощадить йому ціле море сліз і крові цілі століття неволі... Щаслив, кому судилося жити в ті дні. Се будуть гарні дні, дні весняні, дні ві­дродження народного».

Ці слова пророчі. Час повертатися до науки своїх пращурів, до їхнього досвіду устаткування громадського ладу в країні.

Настав час змінити модель державного управління.

Ми маємо в певній мірі зразок Вічового правління який діяв в Радянському Союзі, це Верховна Рада яка представляла всі регіони країни.

В Русі-Україні вводиться інститут Законодавчого Віча. До його складу входять обрані на прямих виборах громад голови сіл, районів, міст, областей, а також керівники найбільш авторитетних громадських організацій та спілок, козацтва.

Віче є двопалатною структурою і складається з Нижньої і Верхньої Палат.

Нижня Палата обирається в земельних округах на мажоритарній основі шляхом прямого таємного голосування. В Нижній Палаті забороняється поділ на фракції, крім галузево-правового. Депутати працюють на постійній основі і приймають закони тільки в першому читанні.

Верхня Палата Законодавчого Віча обирається прямим голосуванням на території визначених земель в кількості двох осіб від кожної та по двоє представників Земель Старійших-Духовних осіб. Верхня палата працює посесійно і збирається двічі на рік весною та восени, приймає закони підготовлені Нижньою Палатою, або відхиляє їх, або приймає їх у своєму читанні. До її компетенції належить: обрання Голови Верховного Суду, Генерального Прокурора, Скарбника (Голову Нацбанку).

Конституційний Суд скасовується, його функції виконує Верховний Суд та сама Верхня Палата Законодавчого Віча.

З книги: "Вустинська книга вістей духовного творення Руси-України"

Теги:

Медіа