Ми народилися в епоху розриву зі своїм Родом. До певного моменту ти живеш за інерцією, просто тому, що всі навколо рухаються за подібною колією.

Тебе оточує світ машин та ілюзорного прогресу і тобі вселяють впевненість, що людство рухається вперед і таке життя куди більш досконале того що було раніше. Відчуття себе частиною «покоління next» дає щось на кшталт презирства до всього минулого і небажання глибоко замислюватися про те, що відбувається. Є ти, і весь світ обертається навколо тебе.

Так би все і тривало, а у багатьох і триває мало не до кінця. Але поступово ти починаєш відчувати щось ще незрозуміле - чи то хвилювання, чи то передчуття чогось. У твоєї свідомості поселяються сумніви, і починається інстинктивний пошук. Нерідко ти відчуваєш тугу, розчарування у всьому, а може і небажання жити. Однак шлях триває, а внутрішній голос стає все сильніше і якось тепліше.

І ось одного разу вранці ти прокидаєшся з абсолютно новою свідомістю. Бачиш сонце, світло якого вривається в твоє вікно, і усвідомлюєш, що це сонце над Україною, що це - її світло. Поки ще це абсолютно ірраціональне почуття, але саме воно дає вищу радість, ніби тьма, яка раніше оточувала тебе, розсіюється, а порожнеча змінюється появою відчутного грунту під ногами. Ти по-справжньому пробуджується, починається ранок.

Голос крові стає виразніше. Тепер він без жодних спеціальних джерел розповідає тобі практично все, що ти хотів би зрозуміти про свою Nацію - в тобі прокидається її Дух. Відтепер кожен день життя відкриває нові горизонти цієї нескінченної субстанції. Ти бачиш природу рідної землі, милуєшся нею. І через це до тебе приходить усвідомлення вічного сенсу та ідеалів твоєї Nації. Все пройняте сильною енергією предків, несе в собі їх мудрість.

Ти починаєш усвідомлювати, що твоє життя невіддільне від життя Української Nації, ти пов'язаний з нею кров'ю і загальним духом. У вас один шлях, одна доля. Ти отримав цю землю від Предків і повинен будеш передати нашу справу і далі.

Неможливо не перейнятися творчим потенціалом Nації. Все створене нею є безперечним свідченням мудрості і освіченості, закладених в нашій крові. І культура і стародавні вірування праукраїнців це творче осмислення вічних Ідеалів, нерідко персоніфікація їх. Скільки б не намагалися вороги розірвати наш зв'язок з ними, поки зберігається кров, ми можемо повернутися і знову знайти їх.

І одного разу ти прийдеш на стародавнє капище. Різьблені лави, звірині голови, суворі обличчя Рідних Богів, як свідоцтво вічного життя Українського духу, який нескінченно прагне до Вічності, сумує за нею, і в той же час знає справжню радість, готовий боротися за твердження Nаціональної Ідеї та передчуває єднання. Ти вражаєшся величі та спокою, але це і твоя велич, і твоя спокійна перевага. І на той момент все світове зло залишається поза тебе, йому закритий шлях до твого серця. Відтепер життя - боротьба з ним, ти відчуваєш, що хочеш викорінити його з себе і з навколишньої дійсності, славлячи і наближаючи майбутне України. Ти переймаєшся місією своєї Nації, і в той же час гордістю за неї, усвідомлюєш, що повинен стати гідним цієї місії. В тобі прокидається біль за нинішній стан Українського народу, але одночасно з цим ти відчуваєш в собі величезні сили для боротьби. Та й немає іншого шляху, за нами вибір між життям і смертю. Тепер ти служиш Україні - вічній, невиліковній Істині. І зовсім не якомусь ілюзорному вигаданому прогресу, а лише відновленню зневажених Nаціональних Ідеалів, утвердженню їх в світі і наближенню людини до них. Ти - Воїн, і це усвідомлення є найвищою радістю та найвищою відповідальністю.

І хай попереду боротьба, попереду відновлення справедливості та виконання великої вищої місії, але ти знаєш, що вже повернувся Додому. Нарешті повернувся, всупереч волі ворогів.

Теги:
 

Медіа