Цей матеріал було написано у 2016 році.

Незалежна Україна існує вже чверть століття, за цей час в ній відбулися чисельні кампанії по виборах Президента та інших представницьких органів управління. Жодного разу виборча система України не забезпечила країну управлінським персоналом, який би хоч в мінімальній мірі задовольняв потреби країни. В чому ж проблема? 

Як правило проблеми шукають в недосконалому виборчому законодавстві, перед кожними виборами переробляють виборчі закони, але ситуацію це кардинально не змінює. Якість виборчого закону, звісно, впливає на результати виборів, але не у вирішальній мірі.

В суспільстві утвердилося переконання, що загальне виборче право є основоположним принципом демократії, що якщо всі громадяни будуть.брати участь у виборах, вони оберуть найкращих, таких, що влаштовують найбільшу кількість громадян. Це основоположний міф, який заважає суспільству стати на шлях розвитку.

Можливо, колись цей принцип і працював, коли життя людей було значно простішим, але в наші часи життя настільки складне, що навіть найкращі спеціалісти не мають єдиної думки про процеси, які відбуваються в країні та про методи досягнення позитивних результатів.

Підбір управлінського персоналу в нинішніх умовах - надзвичайно складна справа, що потребує від особи, яка його здійснює, високого рівня інтелекту, освіти, ерудиції та поінформованості про поточний стан справ, тенденції, історію процесів. Крім того потрібно відслідковувати діяльність політиків, політичних сил, якість виконання ними своїх зобов`язань. Чи під силу це рядовому громадянину, що левову частку часу витрачає на забезпечення фізичного виживання? Питання риторичне. Це дуже складно навіть за умов якісного інформування громадян, але інформаційний простір України монополізований олігархічними кланами і виконує прямо протилежну функцію - дезінформації, димової завіси, викривлення базових моральних орієнтирів, системи цінностей, насаджуванню хибних ідей та цінностей, розкрутку фейкових політпроектів та хибних "героїв". Технології зомбування, маніпуляції свідомістю досягли такого рівня, що більша частина громадян на виборах стабільно голосує проти власних інтересів, шкодять самі собі. Ця обставина значно підвищує інтелектуальний бар`єр - вимоги до якості виборця, щоб він в умовах інформаційної протидії був здатен на раціональний вибір.

Який вихід? Не покладати на громадян ношу, яка їм не до снаги. Демократія, це не право кожного громадянина вкидати папірець в урну на виборах, це право мати владу, яка буде працювати на його користь. Якщо ця мета досягається іншим способом, цей інший спосіб і є демократія.

Вибори безумовно потрібні, але брати в них участь повинні лише ті, хто має достатній рівень інтелекту, освіти та поінформованості. Щоб стати виборцем, громадянин повинен пройти незалежне оцінювання подібно до того, як його проходять абітурієнти. В державі повинна бути створена селективна система, що забезпечує за певними алгоритмами якість контингенту виборців та якість контингенту кандидатів на виборні посади. До обов`язків цієї служби також слід віднести ведення єдиного реєстру державних службовців, їх послужного списку, проведення періодичних люстраційних перевірок.

Наведений графік показує безпідставність переконань деяких політиків, що бездоганною роботою на виборних посадах можна завоювати прихильність виборців та отримати владу в Україні. Хорошою роботою можна заслужити прихильність лише частини виборців з зеленого сектору, які слідкують за діяльністю політиків, та й то, не всіх, бо серед них є прихильники різних ідеологій, присутні економічні інтереси. У разі, коли шахрайське олігархічне кодло відчує загрозу своєму пануванню, буде натиснуто кнопку на лайнометальній машині, і виборці з червоного сектору зроблять свою рабську справу. 

Теги:

Схожі статті

  • 18.08.2018
    881

    Було наснилося мені – 
    Нехай Господь мене пробачить –
    Лежить Турчинов у

    ...
  • 29.04.2016
    1427

    Ми простаки. І що найпоганіше —
    Від надміру кебети не помрем,
    Хоч ворог в нашій

    ...

Медіа