Коли Іван і Меря одружилися, у них народився син Садко. Жила вся сім'я у славному Царгороді.

Набридло Садкові сидіти в теремі. Вирішив він піти до Ільмен-озера. Сів юнак під крислатим деревом і став грати на яровчатих гуслях. І раптом вийшов з озера бог Ільм Озерний.

— Славно ти, Садко, граєш! — сказав Ільм. — Так славно, що і мене по­тішив. За це я тебе нагороджу. Побийся об велику заставу з купцями царгородськими, що виловиш в Ільмені рибу-золоте перо, і я допоможу тобі.

Погодився Садко. Пішов він у Царгород і побився із купцями об ве­лику заставу. Обіцяли купці Садкові всі крамниці й товари Царгорода.

Сталося все так, як сказав Ільм: виловив Садко рибу-золоте перо. Тепер Садко став найбагатшим куп­цем у місті.

Не простим був Садко. Та й по­мічники в нього були великі. Сам бог Велес допомагав Садкові в торго­вельних справах. Дуже був вдячний Садко богові. Тому і побудував йому багатий храм. А потім спорядив тор­говець тридцять кораблів і поплив торгувати в заморські країни.

Довго плавав Садко морями і, нарешті, вирішив назад повернутися. Тільки в Чорному морі подорожан буря застала. Сказав тоді Садко:

— Плавали ми Чорним морем, а данину Морскому цареві сплатити забули!

Тільки промовив це Садко, як на хвилях захитався вогненний човник. У ньому до корабля підплили слуги Морського Царя. Вони зажадали замість данини самого Садка. Що тут було робити! Довелося Садкові пливти до Морського Царя.

Морський Цар тоді саме бенкет улаштував. Дуже захотілося йому по­слухати, як Садко грає на своїх чарівних гуслях. Почав Садко грати. Тільки вдарив у струни, Морський Цар у танок кинувся.

Тут з'явився перед Садком Велес і промовив:

— Що ж ти робиш, Садко! Хіба не знаєш ти, що від танцю цього хвилі на морі піднімаються? Хіба не знаєш ти, що від танцю цього кораблі під воду йдуть, люди гинуть?

Садко, як тільки почув слова Велеса, зламав свої гуслі, й Чорноморець перестав танцювати. Тільки Морському Цареві так сподобалася гра Садка, що той вирішив його нагородити. Запропонував Морський Цар Садкові одружитися із його дочкою Ільмарою.

Красивою була Ільмара. Зіграли весілля. Коли бенкет закінчився, ляг­ли спати чоловік із жінкою. А як прокинувся Садко, побачив, що спав він біля ріки Ільмари. Тепер ця ріка тече коло стін Царгорода. Так Садко дістав­ся до рідного дому раніше за своїх друзів-корабельників.

Теги:

Схожі статті

  • 15.12.2015
    1209

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 15.12.2015
    3965

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...