ТИ Є СИНОМ ТВОГО БОГА!

Сказано про дві чудотворниці, але лиш у прийдешньому здійсниться Божественність твого призначення.

Неси Світло і Щастя у людський світ. Бо ти є сином Бо­жества Світла і Щастя.

Коли ж це сталося оте народження нації, народження Українського Народу?

Смішне питання, оце „коли".

Тоді ще не було історичного часу. Усе в нашому гимні старинне. Кажемо, що це архаїчна доба патріярхальности. На­рід зображує цей час, як час Батька Русі. Сини цих патріярхів будуть цілими народами.

Знайдем декілька видів цього міту народження. Вважаю цей найстаршим. Інші мають у собі елемент історії, а саме наз­ви. Тут одна тільки назва: РУСЬ.

А її територія? — спитає смішака.

Територія необмежених просторів історіотворчої Русі, яку сьогодні в її обмеженій формі називаємо Україною.

Але знайдемо у „Книзі Велеса" і це питання території.

Знайдем і те, що всі ці території прастарої Русі велича­ють і поклоняються Київу. Заявляють, що нікому, тільки Київу, будуть платити данину. Тільки Князя Київа будуть слухати. А будуть вони вибирати своїх князів на всіх широких Землях

України на сім років, а ці князі між собою будуть вибирати князя у Київі, що буде Батьком усіх цих країн. Така буде істо­рія від Прабатька Русі до Батька усіх країн цієї Русі.

Така була конституція наших прабатьків. Конституція України насьогодні.

Не можна яскравіше визначити перед історією свою на­ціонально-державну приналежність, як це зробили наші пра­батьки у своєму посланні до нас сьогодні.

Це Україна, але не Україна в її обмежених границях сьо­годні, але Україна, як прабатьківщина цієї Русі, в якій народи­лися і з якої виросли всі сини Прабатька Орія, але про це бу­демо читати згодом.

Це Україна, яку в історії творили далі і боронили Олег, Ігор і Святослав. Це Україна ще більша і ширша від тієї, яку любив Святослав і дякував Перунові, що вчинив її такою вели­кою.

Сьогоднішні провідники націоналізму шукають міту Київа. Його не треба шукати, ані творити. Він є у Вірі Забутих Предків.

Але ж Святослав молився до Перуна, — завважить хтось. Так, це Бог князів і героїв.

Поза Вогнем і Світлом є ще глибша Потуга Всесвіту.

Вона у Громовиці Перуна. Вона поборює первісну Те­мінь, вона постійно з нею бореться. Саме існування Космосу є вислідом цієї вічної Боротьби.

Це Перун творить Всесвіт, утримує його, споює його в єдиний лад, як казали старинні віщуни „отак як вісь споює колеса гарби" так воля і Потуга Перуна утримує Всесвіт.

Вибух, Вибух його Потуги дав початок історії Всесвіту.

Сьогоднішня наука-поклоняється перед цим Правибухом, як каже ця наука, перед Великим Вибухом.

Наші прапредки поклонялися Перунові і розуміли його дію утримання Світу Потугою Своєї Громовиці.

Наука називає цю силу електричністю і нею пояснює усе від протону до квазарів.

А в нашій Вірі Перун — це Батько Дажбога!

А сам ВІН — ПЕРУН — це САМ СВАРОГ У ТРОЇСТОСТІ ЙОГО ІСТОТИ.

Наша Віра знала таку гієрархію.

Оце є вступ до нашого пізнання і відновлення Віри Забу­тих Предків.

Теги:

Схожі статті

  • 15.12.2015
    1686

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 15.12.2015
    4363

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...

Медіа