Насправді їх багато, і кожна має свою роль і призначення. Та загалом їх називають богинями-берегинями домашнього затишку і родини.

Не дивно, адже для прадавніх українці родина і дім були священними символами. Берегиня захищає оселю, родинне багаття, насамперед малих дітей від хвороб та злих сил. Вона здатна оберегти і весь родовід від чорного мороку зла – тобто, поширити свій захист на кілька поколінь.

Із давніх часів велика богиня стала берегинею життєдайної Матері—Землі та материнської сили, оберегом непорушної й глибокої вірності подружжя. Зображали богиню і на одязі.
Так, зокрема, кожна дівчина на виданні сама готувала посаг — вишивала вдосталь рушників, щоб обдарувати ними сватів та почесних гостей на весіллі. А вимережана сорочка для милого стала символом—оберегом вимріяної долі. Рушники із зображеннями богині-берегині вивішували над вікнами й дверима, захищаючи домівку від чорних сил. І недарма, адже вікна і двері – це своєрідні мости між відкритим світом і внутрішнім світом хати.

Невеличкі глиняні або мідні обереги із зображенням Берегині захищали відкриті місця тіла, а тому їх носили на грудях – щоб не врекли. Образ Берегині вирізьблювали на лиштвах віконниць, дверях, щоб оберегти оселю від проникнення злих духів з боку двору.

Важливим місцем в оселі здавна вважали ліжко.
Подружнє ложе покривали ліжником, на якому було вишито орнамент у вигляді ромбів – символів родючості. Наші предки щиро молилися берегиням, бо свято вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй і долю — добру чи лиху.

У знайдених найдавніших орнаментах писанок богиня Берегиня зображена обов’язково з піднятими догори руками. Спочатку богиню Берегиню зображували у вигляді перехрещених подвійних рисок, що так часто зустрічаються у вишиванках та писанках. Такий елемент орнаменту називається «черепашками». На кінчиках рисок деяких «черепашок» зображені надломи, що нагадують руки. Зустрічаються писанки з зображенням чотирирукої, навіть шестирукої Берегині. Такі зображення можна бачити на деяких археологічних знахідках бронзи. 

Жіночі богині-обереги

Берегиня – часто про неї говорили у множині та вважали охоронницею домашнього вогнища. Декотрі вчені доводять походження слова від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»).

Дана – богиня води. Вічно юна, чарівна Діва і водночас дружина Вогню (Світла, Світовида), що породила на світ Любов, Землю, ліси, трави, струмки та ріки.

Карна — Небесна Богиня-покровителька усіх нових народжень і людських перевтілень. Богиня Карна дарує право кожній людині позбавитися зроблених у своєму земному житті помилок, непристойних вчинків і виконати своє призначення.
Карна — божество оплакування померлих, плакальниця.

Лада – одна з найстародавніших, богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. А ще Лада — мати близнят Лелі (Леля) — втіленої води, і Полеля — втіленого світла.

Леля — богиня любові, весни, донька богині краси, любові і родючості Лади. Згідно з міфами, вона була нерозривно пов’язана з весняним відродженням природи, початком польових робіт.

Мара, (Марена, Макош, Кошмара) — богиня потойбічного світу, зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. Представлялася пізніше як домовий дух в образі жінки з великою головою і довгими руками, яка пряде ночами в хаті нитку долі.

Мокоша, або Макож — богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва.

Оріяна – першоназва стародавньої України. Країна оріїв. Оріяна означає «країна орачів». Символом її був Золотий Плуг і Ярмо, який згодом став емблемою скіфів-сколотів.

Рожаниці — богині долі. Жіночі божества Рожаниці опікуються дітонародженням й жіночою долею, а також мають таємничий зв'язок із зірками.

 

 

 

Теги:
Джерело: https://korali.info/obryadi/bogini-beregini.html
 

Медіа