Пробудження Перуниці (пробудження Блискавиці від зимового сну).

Обряди Зустрічі Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.

Благовіщення — це велике і значне народне свято давнини, лише, на жаль, не маємо відомостей, яку назву воно носило в глибині віків, у добу дохристиянську. Можна здогадуватися, що це передхристиянське свято було святом заклику весни, святом закликання її та благання, щоб принесла свої дари людям, тваринам і рослинам, землі й воді.

Благовіщенські вірування:

У цей день Бог благословляє всі тварини, рослини й землю.

Гуцули казали: «Бог благословляє землю в цей день, укладає свою голову, щоб розігріти землю…».

У деяких місцевостях на Благовіщення був звичай випускати на волю птахів, яких тримали взимку в хаті.

Господар випускає всю худобу на сонце, а навіть кота й пса, щоб привітати початок весни.

Збирали благовіщенську воду й вірили, що вона має чарівні властивості, прихиляти добрі сили та відвертати лихі.

Благовіщенська вода, коли її закопати на ниві, відвертає громи, гради й зливи.

Благовіщенська вода відганяє лихоманку.

На Благовіщення весна благословляє землю, дає їй силу проросту й цвіту.

Благовіщення — свято первоцвіту, рясту, пролісків, сон-трави, а ці квіти — перші вісники весни.

На Благовіщення потопчеш ногами первоцвіт, проліски, ряст та сон-траву — будеш мати силу в руках і ногах, бо земля тобі цю силу передасть.

Дівчата ворожать на Благовіщення на пролісках і сон-траві, чи вийдуть заміж.

Коли дівчина на Благовіщення потопче сон-траву, зако­сичиться нею — збудуться її надії.

Коли дівчина вперше побачить проліски, мусить вмочити їх у воду й покропити себе — набуде краси.

На Благовіщення дорослі дівчата співають першу старо­давню веснянку — «Кривого танця».

На Благовіщення весна зиму поборола.

На Благовіщення прилітають ластівки з Вирію.

Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито й гриби, коли мороз — огірки.

Коли посіяти напередодні Благовіщення горох — буде рясний і помічний.

Коли на Теплого Олексу (нині — «Пасіка», 17 березня) не винесли бджіл — виносять на Благовіщення.

Коли досвіту на Благовіщення нема вітру й тепло — буде гарний урожай.

Сніг на Благовіщення — буде неврожай.

Але були й інші, малозрозумілі, вірування благовіщенські, як, наприклад:

Від благовіщенського теляти — добра не ждати.

Не бери яйця в руки на Благовіщення, бо буде біда.

Не клади під квочку благовіщенського яйця (які курка знесла на Благовіщення).

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 3

На Благовіщення Богиня Весна пробуджує Блискавицю — жіночу пару Перуна. Обряди Зустрічі Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.

Благовісник (26 березня)

Благовісник відмикає небо й випускає грім з блискавкою. У день Благовісника не можна працювати, бо Благовісник хату запалить.

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 3

* * *

На Благовісника пробуджується Перун і своїм громом сповіщає Землю про весняні зародки Життя. З цього дня можна починати сівбу, проводити освячення зерен для посіву. З цього часу все починають.

Теги:
Джерело: https://sribnovit.com/novyny/25-bereznia-blahovishchennia/?fbclid=IwAR0sRZooJAdR8-45kwuDTQ9UO9ZzOqrlO4Jsswz6WKo2F6CB7C7yO1skS_4
 

Медіа