Як стати щасливим?

Кожна людина рано чи пізно задає собі запитання: «У чому сенс життя?», «Як стати щасливим?», «Як жити без хвороб і негараздів?», «Як бути успішним і заможнім?»…

Адже не в радість багатство, коли людина самотня і хвора; не дає насолоду великий будинок, коли у ньому не сміються діти і немає ладу; не приносить задоволення робота, коли тебе дратує колега чи отримуєш мізерну зарплату; немає злагоди у сімейному житті, бо відчувається образа і невимовний сум за невисловлені почуття до своїх батьків…

Віктор Валентинович Бабій, народний цілитель, лікар від Бога, організував «Школу здоров’я та довголіття». Він допомагає людям відшукати свій шлях до себе, усвідомити своє призначення і роль у житті; навчає учасників семінару «Щасливе життя» жити у радості і злагоді із Світом.

Нещодавно проходив 5-денний семінар на тему «Кожна людина — живе знання. Повернення до здоров’я і гармонійних відносин шляхом виправлення неправильно виставлених пріоритетів життя». Заняття проходили серед мальовничої Природи: на березі чарівної річки Рось, у дивовижному дубовому гаю табору «Володарська Січ». Купання у річці, ранкова зарядка, лежання на цвяхах, стрибання на скло, ходіння по вугіллю, корисна їжа також сприяли зціленню душі і тіла.

Віктор Валентинович давав дуже важливі поради, пояснював нам, яка основна причина усіх проблем і хвороб, навчав, як стати щасливим. Він пояснив, що все починається з дитинства, накопичується протягом усього життя і стає для нас невимовним тягарем, боргом перед рідними, друзями, коханими, своїм тілом, Природою і усім Світом. Це наші приховані образи, страхи, приниження і гнів, не виявлена любов, симпатія чи захоплення, не висловлена подяка, радість або співчуття, не озвучене обурення, роздратування чи біль, не проявлене довір’я, повага чи гордість, — тобто не прожиті почуття. І тільки тоді, коли людина проживе свої почуття (позитивні і негативні), які засіли глибоко у душі, розривають і ятрять її, вона стане щасливою. А для цього варто тільки щиро попросити прощення, озвучити свою претензію, своє почуття до людини, покаятися, висловити їй свою любов, як відразу відчувається полегшення, проходить образа, минає сум або неприязнь, і душа починає відчувати радість і спокій. Віктор Валентинович розповів, що найбільше боргів, не висловлених почуттів ми маємо перед мамою і батьком. У дитинстві нам здається, що молодших дітей більше люблять, що батьки не заслужено нас покарали, посварили за вживання спиртного чи паління, поставили у куток чи набили за якусь шкоду, ми не дякували їм за турботу і любов, за безсонні ночі і захоплення нашими досягненнями, за куплений велосипед і нову сукню…

На життєвому шляху ми ніби розгублюємо свої почуття (втрачаємо енергію!), вчимося їх приховувати, лицемірити, брехати… І в результаті, — виконуємо не свої ролі у той чи інший момент життя: роль мами, тата, дружини, чоловіка, бабусі, дідуся, пасажира, учня, вчителя, підлеглого… Важливо жити по-правді. Як говорить Віктор Валентинович, потрібно жити так, щоб твої думки чули усі навколо. Але, мабуть, виконання ролі доньки чи сина є найважчим. І нам важко зрозуміти, що ми не маємо права засуджувати своїх батьків, давати їм настанови і вказівки, виховувати і навчати, зневажати чи дратуватися через їхні слова, дії, поради. Діти повинні безкорисливо любити батьків, все життя дякувати мамі і тату за подароване життя, за все, що вони дали, навчили… Адже саме своїми діями (а не словами!) ми даємо приклад нашим дітям, як потрібно ставитися до батьків. Бо якщо ти зневажаєш свою матір (свекруху), то діти «віддячать» тобі тим же.

У кожного учасника семінару на все життя у пам’яті залишиться неймовірна краса природи, спів птахів, сонячна погода, нові знайомства, які допомагали нам отримати нові знання, усвідомити свою роль у житті, навчитися просити прощення і прощати. І, як виявилося, просити прощення ще складніше, ніж прощати. Бо ж нам складно признати свою слабкість, свої недоліки, свою недолугість, зняти корону з голови і визнати власні помилки, висловити свої почуття. А саме почуття — це енергія, яка дає можливість нам рухатися вперед, творити. І розблокувавши свою енергію, ми зможемо отримати те, чого нам бракує: здоров’я, любов, повагу, знайти пару, стати успішним, жити у достатку і т. д., тобто стати щасливими.

Щиро дякую Віктору Валентиновичу і всім учасникам семінару за мудрість і розуміння, що треба жити за почуттями, та розумом.

 

Медіа