Давайте всі відмовимось від мови!
Від букви «Ґ» та від отої «Ї»,
Від величі Українського слова,
Від співу вітчизняних солов’ів...
Забудемо і пращурів козацьких,
Як в тінь пішли Перун, Даждь і Сварог,
І на чужих поняттях чудернацьких
Дітей тепер вчимо законам Божим...
Що нам і Котляревський, і Шевченко?
Навіщо Гоголь, Леся і Франко,
І Ліна наша, та, яка Костенко,
Куліш і Курбас, Стус Василь – нам що?
Для чого нам батьківська рідна хата,
Коханої людини співчуття...
Ей, як вас там? Розпалимо багаття
Й відправимо рукопис в небуття...
Забудемо усі про глузд здоровий,
Про честь і гордість серед шабашів...
Давайте всі відмовимось від мови!
А разом вже - від серця та душі!