Провокація Московського патріархату в серці України

12 серпня 2007 року Об'єднання Рідновірів України спільно з громадами "Сонячна", "Хоривичі" та Українським Звичаєвим козацтвом на Святилищі Сварога, що є Центральним Жертовником України (Старокиївська гора, вул. Володимирська, 2) здійснили обряд Триз­ни по слов'янських православних Волхвах та язичниках, які загинули в результаті насиль­ницькою хрищення України-Руси 6496 (988) року князем Володимиром-Базилієм.

Обряд передбачав вшанування нам'яті Предків, шо загинули в ті буремні роки у боротьбі за право не бути рабом на своїй власній Богами даній землі, та священну ходу до Співочого поля. На Співочому полі, як відомо, стараннями і на кошт Московського Патріархату 12 серпня відбувся святковий концерт популярних іноземних російськомовних виконавців, які, як і тисячі глядачів напевно і не усвідомлювали, що вони, фактично, прийшли святкувати жор­стоке вбивство мільйонів своїх Предків слов'ян-русичів (за даними історичних дже­рел, тільки в XI столітті в результаті грома­дянських війн та повстань проти насильницького хришення Руси загинуло близько 7 мільйонів русичів - українців).

Про рідновірський захід було завчасно пові­домлено органи місцевого самоврядування та Управління у справах релігії м. Києва (лист від 08.08.2007, № 051-1876), яке вже у котрий раз порадило рідновірам обрати інші місця дія проведення українських традиційних свят по­далі від людських очей. Під час здійснення ре­лігійного рідновірського обряду паламар неза­конно поставленої нещодавно християнської будівлі (Московського патріархату) почав бити в дзвони гак голосно, що не було чути слів по­минання Предків. Дерев'яна споруда, збудова­на місяць тому без дозволу держадміністрації та інших, відповідних статусу цієї землі інстанцій, на самовільно зайнятій заповідній охоронній території, поруч за 10-15 метрів від історичного жертовника. Про цей кричущий факт порушен­ня неодноразово заявляли у ЗМІ працівники Історичного музею України, представники різ­них державних, громадських та релігійних ор­ганізацій.

Член Об'єднання рідновірів України Володи­мир Кагалій звернувся до паламаря, який, на думку очевидців, був напідпитку, і ввічливо по­просив не заважати обрядодії (до кінця обряду лишалося 20 хвилин). У відповідь паламар з бру­тальною нецензурною лайкою та криком, що він, мовляв, не буде слухати якихось язичників, ударив п. В Кагалія кулаком по голові, внаслі­док чого п. Кагалій упав на землю. Кілька рідно­вірів кинулись на допомогу до місця інциденту. Зав'язалася бійка, під час якої з'явився невідо­мий з газовим балончиком. Паламаря, який пер­ший розпочав бійку оточуючі називали Сергієм. Саме він, та двоє дебелих чоловіків міцної стату­ри у чорних костюмах, що здійснювали охорону християнської споруди або, можливо, навмисне були найняті Московським Патріархатом для здійснення провокації, розпочали бійку і зірвали проведення Тризни, що тягне за собою відпові­дальність згідно диспозиції частини 1 сттаті 180 Кримінального кодексу України (КК). тобто містить ознаки злочину — "Незаконне перешко­джання здійсненню релігійного обряду, що зірва­ло або поставило під загрозу зриву релігійний об­ряд" та дій, шо підпадають під ознаки злочину, передбаченого частиною 1 ст. 122 КК. або части­ни 2 ст. 126 КК.

Обряд рідновірів дійсно був брутально зірва­ний служителями церкви: неприпустимий у святих місцях шум та лемент, брутальна лайка, кровопролиття та намагання розірвати Священ­не Коло є справжньою наругою над почуттями віруючих і взагалі українцями, які здійснюють обряд на своїй рідній землі.

Під час та після інциденту названі вище та інші особи з боку Московського патріархату всіляко проявляли свою зневагу та ненависть до всього українського, починаючи від мови, закінчуючи державними інституціями, чим роз­палювали національну, міжконфесійну та між­державну ворожнечу, і ще більше підсилювали напругу. Міліція, яка приїхала на місце сутич­ки. чомусь не затримала і не встановила особу того, що застосував газовий балон, хоча цей учасник сховався саме в церкву, так само не встановлювали осіб двох бійців у чорному.

В результаті медичного обстеження вияви­лось, що п, Кагадій отримав ушкодження тка­нин голови та тимчасову втрату працездатності, п. Терновий — травму руки та поранення об­личчя, а інші — зазнали дії сльозогінного газу.

Об'єднання Рідновірів України вимагає від відповідних органів української державної вла­ди та національних засобів масової інформації негайно відреагувати на цей інцидент, відстоя­ти гідність не тільки рідновірів, а й усього ук­раїнського народу, держави та права.

Для відстоювання українських національних інтересів вимагаємо покарати винних, як у цьо­му інциденті, так і в незаконній побудові іно­земною ідеологічною структурою, яким і є Московськнй Патріархат, споруди культового при­значення у самому серці України-Руси, з якого "пішла земля Руська", на охоронних територіях Музею Історії України. Об'єднання Рідновірів України буде подавати заяви в усі відповідальні установи з вимогою порушити кримінальні справи стосовно суб'єктів зазначених дій, в яких є ознаки злочинів: шодо перешкоджання проведенню релігійного обряду, завдання тілес­них ушкоджень, а також незаконного будів­ництва чужоземної культової споруди.

Ось уже 15 років державні інституції вперто ігнорують вимоги рідновірів шодо надання нашій конфесії рівних прав і свобод, відмовля­ючи в наданні місця для здійснення релігійних потреб споконвічного автохтонного населення України- Руси.

Незважаючи на ці факти, рідновіри України заявляють, шо ми на своїй споконвічній землі, отже ми й надалі будемо здійснювати свої релігійні обряди на згаданому Капищі Сварога - святині рідновірів, яка належить нам по праву спадкоємності від наших Пращурів, пра­вославних язичників Київської Русі. Якщо дер­жава не здатна захистити своїх громадян, ми бу­демо створювати групи самооборони для захис­ту своїх Святинь!

Ми закликаємо усі Громади Рідновірів Ук­раїни проявити Родову солідарність во славу Рідних Богів та наших Пращурів!

Слава Україні!

Голова Об'єднання Рідновірів України, Верховна Волхвиня України Зореслава (Галина Сергіївна Лозко)

ЗАЯВА

Генеральному Прокурору України, Голові СБУ

Рідновіри України ось уже 15 років у новітній історії здійснюють свої обряди на го­ловному жертовнику, що біля Музею Історії України (Володимирська, 2), який існує понад 1000 років (розкопки В.Хвойки). Оскільки вла­да досі не надала рідновірам ніяких інших мож­ливостей для задоволення своїх релігійних по­треб, історичний жертовник уже став місцем паломництва усіх громад Рідної Віри.

Місяць тому поруч з язичницьким капищем іноземною ідеологічною структурою — Московсь­ким Патріархатом незаконно збудовано христи­янську культову будівлю без дозволу дер­жадміністрації та інших, відповідних статусу цієї землі інстанцій, на самовільно зайнятій заповідній охоронній території. Про цей кричущий факт по­рушення українського законодавства неодноразо­во заявляли у ЗМІ працівники Історичного музею України, представники різних державних, гро­мадських та релігійних організацій. Зараз факт за­конності будівництва перевіряє прокуратура.

З недавнього часу наші щонедільні бого­служіння, які ми здійснюємо з відома Уп­равління в справах релігій м. Києва за встанов­леним графіком з 12 до 13 години (лист 21.05.2007 № 051—1162) почали дратувати свя­щеників згаданої каплиці та їхню паству.

Управління в справах релігій м. Києва, як правило, повідомляє відповідні районні відділення міліції про здійснення релігійних об­рядів, згідно поданих громадами заявок. Шев­ченківський РУГУ МВС у м. Києві не виділяв наряд міліції для охорони наших обрядів на го­ловному капищі України.

12 серпня 2007 під час проведення релігій­ного обряду Тризни по закатованих під час хри­стиянізації Русі Волхвах (з відома Управління в справах релігій, лист прийнятий 30.07.2007), священнослужителі та прихожани названої кап­лиці УПЦ МП поза графіком своїх богослужінь почали перебивати нашу богослужбу голосним калатанням у дзвони. На ввічливе зауваження нашого представника і прохання дотримувати­ся графіка, паламар каплиці вдарив В. Кагадія кулаком в обличчя, той упав, а охоронці церк­ви почали бити лежачого. На допомогу В.Кагадію кинулися рідновіри.

Релігійний обряд був зірваний, що тягне відповідальність згідно диспозиції частини І статті 180 Кримінального кодексу України (КК), тобто містить ознаки злочину — "Неза­конне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд" та дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого частиною І ст. 122 КК, або частини 2 ст. 126 КК.

Нашим Релігійним центром та окремими рідновірами були подані свідчення до Шевчен­ківською райвідділу МВС щодо охорони обря­ду 19 серпня, на які ми не отримали жодної відповіді.

Другий напад представників УПЦ МП стався 19 серпня 2007 р. приблизно об 11.50 (перед за­планованим обрядом). На капище прийшли рідновіри, святково вбрані з дітьми і чекали по­чатку обряду. На даний час постійних членів гро­мади було всього шість осіб. Безумовно, тут мог­ли бути й малознайомі або ті, які прийшли впер­ше (адже оголошення про наші богослужіння виставлені на багатьох інтернет-ресурсах).

Зненацька з каплиці вискочила трупа людей (приблизно 12—14 осіб) у камуфляжі, озброєних бейсбольними битами й газовими балончиками та напала на кількох рідновірів. Чоловік з пістолетом, який виявився найнятим співробітником міліції, вистрілив у спину члену нашої громади Артему Брезгіну, який кинувся захищати свою жінку і півторарічну дитину. Прізвище цього стрільця зафіксував наряд міліції, однак нам воно не відоме. Цей чоловік у відсосюжеті каналу 1+1, прикриваючи лице темними оку­лярами, сказав, що саме він стріляв у Артема Брезгіна. Насамперед зауважимо, що біля капища не було ніяких "20—30 бритоголових у військовій формі", як стверджують християни; у камуфляжній формі були лише нападники. Окрім того, мотивація потреби в стрілянині зовсім не обгрун­тована: як висловився керівник "православного братства" Дмитро: "явно было видно агрессивность поведения". Чому працівники міліції не з'ясували, в чому ж кон­кретно проявилась ця "агресивність" і з чийого боку? Винуватця стрілянини, який мовляв, "стріляв на випередження", міліція не загрима­ла, а постраждалого А. Брезгіна забрали нібито до лікарні, звідки його двічі відвозили до міліції (вул. Прорізна, 12) і піддавали допиту, під час якого він втрачав свідомість (про шо потерпілий устиг повідомити телефоном). До нього не допу­стили адвоката та лікаря, потім забрали мобільний телефон. Як виявилося, його навіть не зареєстрували, хоча він був доставлений швидкою медичною допомогою. Тільки завдяки наполегливим вимогам членів нашої громади постраждалому наданий адвокат та медична до­помога. У Артема Брезгіна виявився струс мозку, перелом носа та кульове поранення в спину, шо тягне відповідальність за ст. 122 або 126 (або ст. 296 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3075-111 ( 3075-14 ) від 07.03.2002 ).

Внаслідок нахабного нападу представників УПЦ МП та перевдягнених міліціонерів, при бездіяльності міліції, А.Брезгін отримав кульове поранення і травму голови (про що зроблено ме­дичний висновок — "побутова травма" — це пода­ла лікарня медичної допомоги на вул. Брати­славська 3); Іван Терновий отримав поранення обличчя металевим предметом та ураження від дії сльозогінного газу з балончика (довідка судмедек­спертизи 7037 від 20.08.2007, Болдиревський пров. 7-а), а Ірина Соколовська зазнала ударів битою за те, що вона фотографувала учасників нападу. При спробі відібрати у неї фотоапарат та мобільний те­лефон, жінка вкусила нападника (начальника РУГУ МВСУ у м.Києві П. Мірошниченка) за праву руку, що видно на фотографії.

Той же П. Мірошниченко сказав: "Ще раз сюди сунетеся, будемо стріляти з автоматів. Ви не знаєте з ким ви зв'язалися!". Цьому є свідки члени громади, які вже підійшли до часу приїзду міліцейського наряду, коли слідчі зби­рали свідчення. Такі дії, тим більше з боку пра­воохоронця, підлягають покаранню згідно ст. 129 (погроза вбивством).

Показовим є той факт, що згадані нападни­ки сховалися в каплицю, де швидко переодяг­ліїся з камуфляжу в цивільний одяг, шоб їх ста­ло важче впізнати. Як повідомили члени нашої громади, операцією керував чоловік у темному костюмі в галстуку з переби­тим носом, його особа нині встановлюється карним роз­шуком м. Києва. Він вилаяв свою команду, що мовляв "пе­рестаратися".

Під час з'ясування обставин злочину нарядом міліції прихожани каплиці разом зі священнослужителями продовжували агресивну лайку, обража­ли національну гідність українців, на що міліція не звертала жодної уваги. Лунали викрики: "Идите вон, на Лысу гору", "Здесь наша Россия, и мы крестили вас хахлов, и будем крестить", "Никакой Украины здесь небіло и біть не может", називали рідновірів "сатаністами", "жлобами", "кугутами" та іншими образливими викриками, кидалися рвати національний одяг і символи рідновірів, шо карається згідно статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії). Обряд рідновірів внаслідок нападу знову був зірваний.

Ми подали заяви в Генеральну прокуратуру України (№ 16 від 20.08. 2007). Міністру внутрішніх справ (№ Коп-2779 від 20.08.2007 + 4 фото), заяву в Прокуратуру Шевченківського р-ну (вх. № 3904 від 21.08.07), Голові СБУ В. Наливайченку (прийнято Кутішенко 23.08.07), Голові Комітету з прав людини (прийнято 23.08.07) та Начальнику МВС м.Києва (прийнято 21.08.2007). Також подані свідчення рідновірів, які були очевидцями подій, слідчому МВС Шевченківського району та голові Управління карного розшуку м. Києва (одразу після події від 12 до 16 години, Галина Лозко, Ірина Соколовська, Іван Терновий, Оля Урбанська, Ігор Аркуша та ін.).

Нападники, які використали вогнепальну зброю, кастет, бейсбольні біти не затримані. Натомість затриманий рідновір, який отримав кульове поранення й має струс мозку та пере­лом носа. На цей час Артем Брезгін звільнений, як такий що дав підписку про невиїзд та пору­чительство Об'єднання Рідновірів України.

Російські ЗМІ подали інформацію у вкрай спотвореному вигляді, що демонструє лише їхні "піартехнології", а не об'єктивну дійсність. Це все свідчить про заздалегідь сплановану провокацію з метою розпалювання міжрелігійної та міжнаціональної во­рожнечі.

Ми, рідновіри Ук­раїни, заявляємо, шо ми ні на кого першими не нападали, а лише боронилися! Ми вва­жаємо, шо стрілянина з пістолета в мирних громадян з дітьми є кричущим фактом порушення всяких держав­них і міжнародних норм! Ми вірили, шо після прикрого інциденту 12 серпня, християнська паства і священики не допустять повторної провокації. Та тепер ми не маємо сумніву в то­му, що ця провокація була спланована ворожи­ми до України силами.

Вважаємо, що цей злочин має розслідуватися на рівні Міністерства Внутрішніх справ, Гене­ральної Прокуратури України та Служби Безпе­ки України, про шо зроблені відповідні заяви.

Цю війну почали представники УПЦ МП!

Рідновіри не можуть відступити у цьому нерівному бої з міжнародною кримінальною мафією! Просимо Вашої підтримки.

У зв'язку з викладе­ним звертаємося до Вас:

1. Встановити і оприлюднити імена злочинців, які нанесли кульові поранення Артему Брезгіну.
2. Встановити й при­тягнути до кримінальної відповідальності згідно з чиним законодавством осіб, які керували напа­дом на рідновірів із застосуванням вогнепальної зброї, кастетів, бейсбольних біт, газових балон­чиків, а також працівників правохоронних струк­тур, які сприяли злочину власними діями або бездіяльністю.
3. Взяти під контроль справу й захистити Ар­тема Брезгіна від подальших знущань та роз­прави. Ми побоюємося за його життя, як свідка подій, постраждалого з доказом про застосуван­ня зброї представниками УПЦ МП та міліції,
4. Взяти під захист рідновірів Ірииу Соколовську, Івана Тернового, Галину Лозко та інших членів Об'єднання Рідновірів України.

Голова Об 'єднання Рідновірів України

Галина Лозко