Я знов над прірвою стою,
Де мій народ, віки розп'ятий,
Герої, згинулі в бою...

Не зависока, люде, плата
За мрію вирватись з неволь,
Аби позбутись рабства сліду?
Мабуть, то нам лише здалось,
Що ми збудили сплячу гідність -
У летаргічний впала сон
І спить віками, мов заклята.
А не прокинеться якщо -
Невже доскону будем спати,
Щоднини платячи безмір
Криваву дань у пащу Звіра,
Що з нами грається "у мир"?
У соте зраджені ще вірим...  

В холодну, зранену ріллю
Стікає кров мого народу,
Я з ним весь біль переболю
І, може, ця землиця зродить
Весни одної, як колись,
Під мирним небом просвітлілим...
Борись, народе мій, борись,
Іди на прю за праве діло!  

Земля втомилась від заграв,
Душа спустошена від скверни...
Мій Боже, дай Поводиря,
Що нам бажатиме добра
І мир землі святій поверне!!!

Теги:

Схожі статті

Медіа