Лебеді лагідних клавіш
Крилами небо торкають...
Ніжністю повне до краю
Трепетне серце Варшави.

І обіймаються з вітром
Вісли солодкої хвилі
В зоряній тиші щасливій,
В кожному погляді світлім...

Свято! Крізь безміру ріки
Стрічкою райдуга в’ється!
Чуєш, бринить моє серце
В серці твоїм, Фрідеріку!

Варшава

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    7329

    Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів

    ...
  • 03.03.2016
    1639

    Порозліталися галактики
    Ніхто не з на куди і далі...
    Планета крається на клаптики,

    ...

Медіа