Наша прадавня історія схожа на ковдру з різнокольорових клаптиків зшитих білими нитками, а подекуди з великими дірками.

До середньовіччя, до часів Київської Русі історія України розосереджена і є набором археологічних культур, які за версією академічної науки між собою майже не пов’язані. Історики виділили з десяток культур з типовими для них ознаками: тип поховання, дизайн кераміки та ареал поширення. Найбільш відомі з них: Трипільська, Катакомбна, Зрубна, Зарубинецька, Скіфська, Київська, Черняхівська. І нам розповідають в освітніх закладах, що представники  вищезгаданих культур приходили на наші землі з далеких країн, жили тут сотні а то й тисячі років, а потім йшли геть.

А на їх місце приходили інші народи. Або культури раптом виникали, а через 500 років занепадали і зникали асимілюючись з іншими народами і втрачаючи свою ідентичність.

Для мене здається дуже дивним, що історики подають кожну культуру як окремий народ. У коли вони пишуть книги з історії, написавши про чергову археологічну культуру, легко перегортають сторінку і починають новий розділ. Мабуть,  шановні історики не вчили закони збереження маси та енергії, які говорять що ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає, а лише трансформується. Ці закони можна застосувати і до народі і я вам це доведу.

Кераміка середньодніпровської культури якій 4500 тис років, груба, ліпна, ще не знала гончарного кола, а витончена сіра кераміка Черняхівської культури. Якій 1500 років. Змінився народ? Ні! Змінилася  технологія! Що ж поєднує людей, яких розділяють тисячоліття? Символи та орнамент нанесені на горщики відображають світогляд людей та об’єднують їх у спільноту, яку називають народом.

Коли ви зайдете до історичного музею, побачите там керамічний посуд різних форм та розмірів з різною орнаментацією. Але один орнамент переважає. Такий як на цьому горщику Середньодніпровської культури.

Такий же орнамент на посудині попередньої  Середньоостогівської культури.

А між ними 500 років! Ще на 500 років назад і знаходимо ламані лінії на горщику ямної культури.

На 500 років далі в минуле і знов ідентичний орнамент у трипільської культури.

 

І в часи неоліту 8000 років тому люди оздоблювали посуд цим візерунком і 10000 років тому.

 

Нам кажуть що це різні культури, різні народи, але орнамент говорить протилежне. Ну не займалися ж археологією люди 5000 років тому, щоб знайти глечик кам’яної доби і скопіювати з нього орнамент?! Ну і як же без мізинського браслету. Дежавю! 15 000 років! 

Ми можемо лише здогадуватися. Що означали ці ламані лінії, але очевидно, що вони передавалися з покоління в покоління впродовж 15 000 років! Що ж в них такого важливого? Підказка на тому ж браслеті. Лінії утворюють особливий символ. Це ще не класична свастика. Але при накладанні два зіг-заги утворюють рівносторонній хрест із загнутими кінцями. Трипільці підтвердили моє припущення. На тарілочці якій 6000 років ми бачимо поодинокі зіг-заги, а деякі з них розміщенні навхрест, у вигляді свастик.

 Потім свастика широко використовувалася в добу бронзи на території України.

 

Потім знаходимо свастику утворену зіг-загами на фібулах Черняхівської та Київської культур.

 

А це перстень 10 сторіччя Київської Русі та руків’я меча 11 сторіччя оздоблено тим же символом.

Ми крок за кроком занурилися в минуле на 15 000 років тримаючись за ниточку, яка пронизує тисячоліття. Скептики скажуть співпадіння. Але чому їх так багато і вони логічні? Я показав лише малу частку артефактів. Які доступні. А скільки їх приховано в запасниках музеїв та в приватних колекціях!

Напрошується один висновок.

На території України з часів неоліту жили сотні поколінь між якими існував безперервний процес передачі інформації: знань, традицій, міфології, мови, символіки тобто сукупності ознак які є визначальними для кожного народу та дозволяють йому ідентифікувати свою національність. З плином тисячоліть інформація що передавалася від батьків дітям та онукам змінювалася та доповнювалася. Сучасними словами змінювалася мода на прикраси, знаряддя праці, предмети побуту, релігійні вірування, але основа залишалася незмінною. Раніше ці зміни відбувалися дуже повільно впродовж сотні років (а це 4 покоління).

Це зараз ми живемо в шаленому ритмі. Якби археологи майбутнього розкопали на території України  культурний шар двадцятого сторіччя вони б знайшли: хрестики, ґудзики, монети, посуд Російської імперії і назвали б їх власників археологічною культурою «двоголового орла». Потім хрестиків не було б, натомість вони б знайшли монети, гільзи, гудзики культури «серпа та молота». Дуже швидко ця хліборобсько-реміснича культура занепала і з’явилася культура так званого «покоління Пепсі» з притаманними їй посудом та дивними знаряддями праці. Отже якщо вірити нашим історикам і провести таку аналогію, в України впродовж 100 років жили змінивши один одного три народи. Але! Мої діли та прадіди були українцями!

Отже, дорогі українці зі всього вище зазначеного я окреслю основні положення нової історичної доктрини:

  • На території України впродовж багатьох тисяч років існував безперервний зв’язок між поколіннями.
  • Народ, який зараз себе називає українським, формувався з часів останнього льодовикового періоду і ввібрав в себе генофонд та традиції всіх попередніх поколінь.
  • Тому українська нація є прямим та єдиним спадкоємцем культур, які проживали на території сучасної України останні 10000 років.
  • Кожна людина яка жила на цій території та сповідувала автохтонну традицію, є безпосереднім предком для кожного українця незалежно від часу коли вона жила та незалежно від умовної назви культури, носієм якої вона була.
  • Кожен археологічний об’єкт, історичний артефакт від браслетів з бивня мамонта до срібних браслетів київської Русі, від трипільського храму – обсерваторії в Небелівці до Софії Київської є історичною та культурною спадщиною українського етносу.
  • Всі культури є українською цивілізацією на зразок цивілізацій Египту та Близького сходу оскільки, українська цивілізація мала високорозвинену аграрну сферу, науку (асторономію, математику, міфологію) та будувала мега споруди (храм-обсерваторія Небелівка, Пригоризонтна обсерваторія Безводовка, змієві вали і тисячі курганів та майданів).

Джерело: Безводівка

Теги:
  • Коментарі не знайдені

Медіа