Музика супроводжувала його все його життя. Власне все своє життя він віддав на розвиток української культури та музики. Він розширював музичну освіту в Україні, заклав підґрунтя для української музичної науки.

Микола Віталійович Лисенко народився 22 березня 1842 року в селі Гриньки Полтавської губернії в дворянській родині. Його мати Ольга Єреміївна навчалась у інституті шляхетних дівчат, тому перша освіта маленького Миколи була цілком аристократичною: французька мова, танці, вміння вести салонні розмови та вишукані манери. Саме мама і помітила потяг хлопчика до музики і почала розвивати його талант. Вищу освіту здобував у Харківському та Київському університетах. 1865 року захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей».

Любов до українського хлопчику прищепили двоюрідні бабуся та дідусь – Микола та Марія Булюбаші, які не мали власних дітей, але дуже любили маленького Миколу. Студентська патріотична атмосфера тільки утвердила погляди Миколи. Він працював у етнографічних гуртках, заснував студентський хор, проводив концерти.

У 1867 він вирушає до Лейпцизької консерваторії – однієї з найкращих у Європі. Навчався в основному як піаніст, але додатково вивчав орган та скрипку, теорію музики та композицію. Постійно відвідував музичні концерти, проводив пропаганду української культури. Консерваторію закінчив 1869 році, пройшовши 4-х річний курс за 2 роки!

Повернувшись на Україну він разом з своїм двоюрідним братом Михайлом Старицьким добився дозволу ставити на сценах театрів українські п’єси. Написані ними оперети «Чорноморці» та «Різдвяна ніч» поклали початок українському національному театру.

На творчість Лисенка вплинули вірші Тараса Шевченка. Його ідеї національного відродження України він втілив у циклі творів «Музика до Кобзаря».

Впродовж життя Лисенко займався не лише створенням  опер, хорів, кантат та романсів, а й збирав та досліджував народні пісні. Він створив 5 томів обробок українських народних пісень.

Написані ним опери «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Коза Дереза» увійшли до світової оперної спадщини.

Разом з творчістю Лисенко займається і громадською та просвітницькою роботою: проводить музичні та літературні вечори, навчає народних вчителів, сприяє спорудження пам’ятника Т.Г.Шевченку.

Постійна невтомна праця вплинула на здоров’я композитора і у 1912 році він помер від серцевого нападу.

Теги:

Схожі статті

  • 24.06.2016
    1619

    22 травня цього року Україна відзначала свято - День перевезення в Україну праху великого

    ...
  • 18.05.2016
    5043

    380 років від дня народження Марусі Чурай (Чураївни, 1625-1653), легендарної української

    ...

Медіа