Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'В очах' 2 років тому

Цю вічну ніжність на хвилину чи на митьНе залишай, будь ласка, без увагиУ серці туги терції та спраги,В очах струна зі сліз твоя бринить...

Нехай розквітнуть зорі білими трояндами, І всі Амури душі закохають в ніч. Про неї пензлями чарівними і фарбами Згадають казкарі. А ти її поклич. Крізь кам’яне мовчання зачароване, Невимушено, випадковістю хвилин, Крізь вір-не-вір, крізь блискавки і грім, Усе, що вічне і прекрасне, незруйноване. Нехай розквітнуть зорі білими трояндами, І всі Амури душі закохають в ніч… 02-07-2011 м. Київ Надруковано в літературному часописі «Хортиця» №5 2013 р. Авторські права захищені.

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Сутінки' 2 років тому

Ти вчив мене дивитись трошки байдуже і зверхньо на інших.

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Білий дощ' 2 років тому

Я надто незалежна, щоб сумувати за ним, а він надто гордий, щоб сказати мені щось ніжне, щось що зачепило б мою таку примхливу і вибагливу, душу.

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Спека' 2 років тому

Твій білий гангстерський капелюх мирно спочиває на полиці. Твої білі джинси нагадують непристойну, пристрасну Італію. Твій погляд сповнений таємничим сенсом. Ти дивишся наче крізь мене й бачиш мою душу наскрізь. Твоя гітара давно забула твоїулюблені акорди, твоя кава застигла, сонце в зеніті – спека…Шматочки льоду на дні склянки швидко перетворюються на прісні сльози. І я танупід твоїми пальцями...Пара-трійка акордів, ти помилився вперше в житті. Може винна у всьому спека?Йду по піску ближче до синього моря, сухий вітер грає з моїм волоссям. Я знаю тизараз дивишся на мене, а я посміхаюсь.Білу сукню обійняло гаряче повітря. Повний штиль. Може винна у всьому

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Твоя любов не зрадить' 2 років тому

Присвячено Вячеславу У. Твоя любов не зрадить і не запече!Бентежне серце калатає лунко…Коханням розтривожить  поцілунки…У ніжність загортаєш світ плечей… А небозводи потопають. Увитинанках-спогадах щасливі я і ти, Мені би почуття у вишиванках Посеред літепла твого знайти А я тебе невідпущу ніколи!!! Багатослівність почуттів, ранкові зорі, я потопаю у твоєму морі… І сонце котиться по видноколу…. У ніжність загортаєш світ плечей… Бентежне серце калатає дзвінко… Сьогодні я найщасливіша жінка Твоя любов не зрадить і не запече! 1-07-2016  м.Київ Україна

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі '...ще стільки мрій можна сховати в сон...' 2 років тому

....бо ще стільки зірок,котрі можна сховати в глобальність кишень,залишаючи небо нагим.Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх. М.Буряк Ще стільки мрій можна сховати в сон, в глобальність стандартних марев, Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати про щастя двох сердець, що тепер в унісон Я не соромлюсь мовчати тоді, коли неможливо дивитись тобі у очі, тоді, коли хвилини здаються роками, тоді навіть ти не належиш собі... Залишаю небо цнотливим для тебе, Залишаю попіл снів, у яких не знайшла твоїх алегорій, Залишаю листи, що так і не відправила, із присмаком

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі '...ще стільки мрій можна сховати в сон...' 2 років тому

....бо ще стільки зірок,котрі можна сховати в глобальність кишень,залишаючи небо нагим.Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх. М.Буряк Ще стільки мрій можна сховати в сон, в глобальність стандартних марев, Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати про щастя двох сердець, що тепер в унісон Я не соромлюсь мовчати тоді, коли неможливо дивитись тобі у очі, тоді, коли хвилини здаються роками, тоді навіть ти не належиш собі... Залишаю небо цнотливим для тебе, Залишаю попіл снів, у яких не знайшла твоїх алегорій, Залишаю листи, що так і не відправила, із присмаком

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі '...ще стільки мрій можна сховати в сон...' 2 років тому

....бо ще стільки зірок,котрі можна сховати в глобальність кишень,залишаючи небо нагим.Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх. М.Буряк Ще стільки мрій можна сховати в сон, в глобальність стандартних марев, Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати про щастя двох сердець, що тепер в унісон Я не соромлюсь мовчати тоді, коли неможливо дивитись тобі у очі, тоді, коли хвилини здаються роками, тоді навіть ти не належиш собі... Залишаю небо цнотливим для тебе, Залишаю попіл снів, у яких не знайшла твоїх алегорій, Залишаю листи, що так і не відправила, із присмаком

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі '...ще стільки мрій можна сховати в сон...' 2 років тому

....бо ще стільки зірок, котрі можна сховати в глобальність кишень, залишаючи небо нагим.Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх. М.Буряк Ще стільки мрій можна сховати в сон, в глобальність стандартних марев, Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати про щастя двох сердець, що тепер в унісон Я не соромлюсь мовчати тоді, коли неможливо дивитись тобі у очі, тоді, коли хвилини здаються роками, тоді навіть ти не належиш собі... Залишаю небо цнотливим для тебе, Залишаю попіл снів, у яких не знайшла твоїх алегорій, Залишаю листи, що так і не відправила,

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Коли вуста зрікаються вогню...' 2 років тому

Присвячено В'ячеславу У. Коли вуста зрікаються вогню,Коли тебе я згадую, мій милий!Я цілувала б і стерню, де ми ходили! Коли у пік найбільших в світі див, окрилені ми разом, і не знала я: Любов - не виліковна часом... Коли вуста зрікаються! Й тепер у сутінках мого тремтіння, я відчуваю, ти затерп в очікувань склепінні Коли тебе я згадую - Зоря запалює чужу стерню...І серце квилить... вуста зрікаються вогню! Я згадую... Я згадую й люблю тебе, мій милий! 21-05-2016 м.Бровари

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Ти мене не розбестив ще, я знаю…' 2 років тому

Присвячується Олександру В. Ти мене не розбестив ще, я знаю, Душа згадала, як вершини підкорила. Твої три слова “Я тебе кохаю!” Роздмухують життя мого вітрила, Безмовність розшифровують підтекстів, Я “Ні!” навчилась вперто говорити, Ти мене ще не встиг навчить любити, Ти ще мене не цілував, не пестив… За негативами видінь сховався грим, У стрічках вітер випадково заблукав, Не стали сни моїм пророцтвом рим, Ти мене не розбестив ще і не кохав… 30-06-2012 м. Київ Україна

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Картина "Діалог ІІІ"' 2 років тому

Змішана авторська техніка. Серпень 2013 р. м. Бровари Україна (Выставка «Монологи и диалоги». Литературный вечер "В стиле "Ню". 18-11-2013)

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'В очах' 2 років тому

  В душі аккорд липневих днів. ШепочутьЦунамі, то загасають, то клекочуть,І знову про любов усі вірші...ще почуття для тебе і живі! Твоя гармонія липневого дощу!Нап'юся небозводом досхочу!Метелик райдугами долі зав'язавТи безсоромно спокій серця вкрав... В очах струна зі сліз твоя бринитьУ серці туги терції та спраги,Не залишай, будь ласка, без увагиЦю вічну ніжність на хвилину чи на мить.25-07-2016м.БровариАвтор: Шуваєва О.Ю.

Ольга Шуваєва оновив запис у блозі 'Чому...' 2 років тому

Присвячено коханому чоловікові В'ячеславу Ушакову Чому сльози мають очі?Чому серце має крила?!І чому твої вітрилачорнотою квітнуть ночі... Чому квіти тягнуть руки,Аж до Сонця і до Бога?А тебе веде дорога...Від кохання і до муки?!Чому вірші мають душу,Почуттями гріють в стужу?і стежинки, що сплелисьміж нами морем розтеклись...Чому сльози мають очі?Чому серце має крила?!І чому твої вітрилачорнотою квітнуть ночі...22-08-2016м.БровариУкраїна

Медіа