РОД – Прабог, творець Всесвiту i людського роду. Род згадується у Велесовiй Книзi: “І тут у Сварги першi Пращури молили: в Роду i Рожаниць – джерело (криницю) випросили, а у Дуба – частку хлiба нашого” (дошка 15-А). Род – духовна енергiя Пращурiв, яка перебуває в Сварзi, дарує життя людям, звiрам, птахам, дає родючий дощ полям i городам, посилає людинi Долю. Род єднає всi поколiння: померлих Пращурiв, їхнiх живих нащадкiв i майбутнi ще ненародженi гiлки родiв, тобто Вiн є змiцнюючим ядром народу (нацiї) – зв’язком минулого, теперiшнього i майбутнього, виразником iсторiї свого етносу, який формує i його майбутнє. Рода вшановують на другий день зимового сонцестояння (нинi святкується 22–23 грудня).
Колись побутувало багато iмен, похiдних вiд Рода: РОДАК, РОДАН, РОДИК, РОДКО, РОДЬКО – родич; так називали дiтей, якi народились на Свято Роду. РОДОМИР – родючий; той, хто народжує людей (мир); мирний рiд. РОДИСЛАВ – народжений для Богинi Слави; людина славного роду. РОДО-БОГ – народжений Богом; жрець святинi Роду, за аналогiєю до Миробог, Дажбог.
Род тотожний з Богом-Отцем – Сварогом.