Батькові, який подарував мені крила, з любов'ю присвячую

Магія - ритуальні дії, які відкривають доступ до містичних сил, що, як правило, не підвладні людині та здатні впливати на людей чи природу. Магія має три основні елементи:

  • заклинання,
  • ритуал,
  • стан його виконавця.

Ритуал - послідовність дій, що виконуються за певних обставин. Будь-який містичний ритуал складається з жестів та слів, котрі наділені глибоким символічним або містичним значенням, що має бути сприйняте й усвідомлене людиною, яка виконує ритуал. Ознайомлення з потаємним сенсом ритуалів - невід'ємна частина будь-якого містичного посвячення.

Заклинання (замовляння, примівка) - словесна формула, наділена магічною силою. Ефективність заклинань залежить від правильної декламації та жесті. Чари - магічні слова, фрази, пісні та заклинання, метою яких є захист людини, зцілення хвороб, а також попередження зла, біди чи відьомської дії. Чари були розповсюджені всюди і донині використовуються в народній магії.

Кожна подія людського життя, кожен вчинок і вибір, наші думки й мрії" карбуються дивовижними знаками на папірусі буття. Щоб нагадати про себе, коли прийде пора. Щоб спрацювати, коли настане урочий час. І в ту годину - чи навіть мить - з'єднуються минуле і майбутнє. І тоді відкривається криниця свідомості, з якої кожен із нас може черпати сили та можливості. В той час наша буденна свідомість пробуджується до осмислення таємниць. Але в тій мандрівці необхідні провідники. Ті провідники, котрі з правіку знали (і знають) закони управління світом реальних подій та закони пізнання іншого, втаємниченого світу, де зароджуються причини подій. Ті, кого називають - МАГИ.

Так народжувалася ідея цієї книги. Уперше вона виникла не тоді, коли я зустріла її героя. І не тоді, коли вперше відчула красу й чари Карпатських гір. І не тоді, коли прочитала книгу Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» . Хоча саме тоді я по-справжньому полюбила той дивовижний еві т, де здіймаються до хмар чорні вершини Карпатських гір, де могутні смереки та бурхливі потоки розповідають бувальщини про сміливих і гордих людей, яких ніхто ніколи не зумів скорити. Там, серед зелених полонин, зустрічаються Іван та Марічка, щоб ніколи не розлучатися. Там живуть прекрасні нявки, котрі чаклунським співом та дивовижною вродою заманюють молодих легінів у гірські провалля. Там серед скель блукає чугайстер - «лісовий чоловік» , він захищає людей від бісиць та усілякої нечисті і запрошує зустрічних до танцю. І ще там живуть мольфари - чарівники й маги, ясновидці, знавці природи людської та небесної. Віщі мудреці, котрі володіють даром пророцтва і поетичного слова, передбачення долі людської та зцілення. Розповідають, що їм відомі таємниці землі й води, неба та вогню, «коріння лютого» і трав цілющих. Кажуть, вони можуть відвести град чи снігопад від полів, уміють перетворюватися на тварин, знають, як порятувати людину від лиха. Але - можуть позбавити розуму чи й життя. Вони «знають чари» - старовинні таємничі обряди, що здійснюються для того, аби відігнати хвороби чи вигнати нечисту силу, повернути щастя в сім'ю або й накликати лихо-біду на ворога.

Старовинні перекази називають цих істот земними богами. Їх боялися, але допомоги просили теж у них. Я гадаю, вперше думки про подібну книгу зародилися тоді, коли мені, молодій журналістці, батько подарував талісман: срібне сонечко з усміхненим личком і напівзаплющеними, ніби в медитації, очима. І сказав: цей оберіг зробив один мольфар із Гуцульщини.

3 іншого боку оберегу карбованими лініями незбагненних письмен дивилася на мене Таємниця. До того моменту слово «мольфар» було для мене означенням героя книги «Тіні забутих предків» та діда-відуна з легенд про ватажка карпатських опришків Довбуша. І звісно, я читала книги американського антрополога Карлоса Кастанеди про шлях старого Брухо дона Хуана та магічну традицію індіанців племені які, «шаманські» монографії румунського історика- релігієзнавця Мірчі Еліаде та дослідження американського шаманізму. А тепер срібне сонечко на моїй долоні підморгувало примруженими очима, ніби промовляло: в Карпатах дотепер збереглася особлива, втаємничена магічна традиція

Теги:

Схожі статті

  • 16.05.2017
    8748

    До знайомства з Михайлом Нечаєм я мала кілька менш значущих зустрічей з українськими

    ...
  • 03.03.2016
    154056

    «Ми усі підсвідомо є язичниками. Не люблю священиків. Понад те скажу, що незабаром Ватикан

    ...

Медіа