Спас

давнє язичницьке ім'я Бога-рятівника від усяких бід і нещасть; як пише Г. Дяченко: “не слід думати, що це слово одночасне християнству, навпаки, воно вживалось слов'янами ще в язичництві. Беслаєв у кінці ХІХ ст. писав, що слов'яни називали своїх Богів Спасами (“О влиянии христианства на славянский язык”, с. 123).

В одному з давніх західних джерел описане поминання загиблих воїнів, що здійснювалось на високій горі, де кожен вояк, проходячи повз жертовний вогонь, бряжчав зброєю і проголошував славу Богам: “там погодуємо Богів і принесемо Богам-Спасам великі жертви і проголосимо їм честь і славу” (цитата з О. Фамінцина з посиланням на Честміра).

Поділитися

Медіа