Кілька аргументів на доказ того, що собаки - члени сім'ї

Той факт, що 10 % респондентів відзначають День батька і День матері зі своїми хвостатими «діточками», також підтверджує, що у свідомості людей поширюється сприйняття себе як «собачих батьків». Вихованці — часта тема для наших розмов, і 77 % опитаних визнають, що обговорюють з іншими людьми своїх собак, кажучи про них як про членів сім'ї. Корен додає: «Ба більше, інше дослідження показало, що, звертаючись до своїх собак, ми часто використовуємо те ж мовлення і темп мови, що і в спілкуванні з дітьми».

Цікавим є і такий факт. У звичайних сім'ях у дітей є різні варіанти імені, які батьки використовують в залежності від ситуації. Що стосується собак, то і для них у «мам» і «тат» є не менше двох різних прізвиськ, вибір яких також залежить від обставин. Це підтвердила третина опитаних.

Близько 72 % учасників опитування, котрі мають і собак, і дітей, повідомили, що і до тих, і до інших однакові вимоги щодо дисципліни в сім'ї. І в той же час, хоча від собак і чекають гарної поведінки, вони в будинку володіють особливими привілеями. Все те ж дослідження показує, що у 62 % з них мають в будинку власне крісло, диван чи ліжко.

Аналогія між нашим ставленням до собак і дітей підкріплюється і тим фактом, що 81 % «собачників» знають дні народження своїх вихованців. Ба навіть 77 святкують і купують хвостатим іменинникам подарунки. Традиційні сімейні обіди і вечері тепер також не обходяться без собак. 74 % опитаних сказали, що, як мінімум, раз в день їдять разом з вихованцями, переважно ввечері.

«Приходячи в гості, легко зрозуміти, що маєш справу з батьками, які пишаються своїми дітьми», — пише Стенлі Корен про будинки, де на стінах розвішані дитячі та сімейні фото. І знову ж таки, у наші дні поруч неодмінно будуть висіти близько 7 фотографій собак, іноді навіть в офісі, де працюють «батьки». А в 23 % власників є фотоальбом, повністю присвячений улюбленцю.

Крім того, якщо важко уявити хороших батьків без фотографії дітей в телефоні або гаманці, так і в собачих «мам» і «тат» обов'язково знайдеться хоча б одне фото з «дитинкою», яке вони носять із собою.

Аналітика розмов усередині пари показує, що головною темою дуже часто стають діти, якщо вони є. Але при наявності у пари собак їхнє обговорення займає левову частку часу бесід наодинці. Наприклад, 79 % учасників опитування заявили, що говорять зі своєю половиною про вихованців набагато більше, ніж про політику, а 55 % обговорюють їх частіше, ніж друзів.

Для 48 % людей собаки — набагато цікавіша тема, ніж робота. І, що вже навіть не дивно, близько 57 % пар зізналися: про волохатих і хвостатих вони між собою говорять більше, ніж про секс.

Дослідження не ставило метою зрозуміти причини, за якими собаки сьогодні стали нашими «дітками». Можливо, це відбувається тому, що в Північній Америці, як і в деяких інших країнах, у багатьох пар мало або зовсім немає дітей.

За іншою версією, у зв'язку з великою тривалістю життя, багато батьків досить довгий час переживають «синдром спорожнілого гнізда». Подорослішалі діти переїжджають, іноді навіть в інше місто, і собаки задовольняють емоційний голод людей, яким потрібно про когось піклуватися і проявляти батьківські почуття, закладені природою.

Хоч би якими були причини, собаки дають нам те, чого ми потребуємо, — теплі стосунки, надійну симпатію і щиру любов.