Зажили Хоре і Зоря-Зоряниця щасливо. Народилися в них дочка Радуниця і син Денниця.

Денниця любив перетворюватися на сокола і літати у синьому небі над спокійним морем. Коли ж він втомлю­вався, то сидів на гілочці ясена на камені, що піднявся посеред моря. Поруч по хвилях моря плавала його сестра Радуниця, яка любила перетворюватися на білого лебедя. Одного разу Радуниця запитала свого брата:

У такому настрої полетів Денниця до свого батька Хорса. Став він про­сити його виконати синівське бажання. Хоре пообіцяв Денниці виконання будь-якого бажання. Тоді став просити Денниця дозволу проїхати на со­нячній колісниці, щоб зоряним шляхом добратися до трону Всевишнього.

Хоре дуже засмутився і сказав Зоряниці: — Ти все думаєш, що небесний шлях багатий прекрасними містами, палацами і храмами... Знай, що колись на небесному шляху ти зустрінеш звірині образи! Там і Земун круторога, і Рак, що кожному гро­зить своїми величезними клішнями, і Лев, що потрясає небо своїм страшним риком, і Скорпіон, і Седуни роги, і Щука!

Тільки не послухав Денниця свого батька, сів у колісницю Сонця і по­їхав небесним шляхом. Тільки він вийшов на небо, як коні Хорса почали вперто не слухатися, адже не знали вони свого нового візника. Понесли вони сонячну колісницю, спалюючи Небо і Землю. На Землі запалали ліси і ски­піли моря. Мати Земля вся у вогні та димі сказала Сварогу:

— Чому перуни на допомогу нам не приходять? Чому моїх дітей і онуків не жаліють? Чому дають Світові земному у вогні гинути?

Сварог розлютився і запустив у колісницю Денниці блискавкою. Тоді Денниця впав зіркою біля острова Буяна.

Після цього Сонце цілий день не піднімалося на небозвід. Увесь світ горів пожежами. Зоря-Зоряниця і Радуниця стали літати по світу й шукати тіло Денниці. Знайшли вони його коло острова Буяна. Похований був неслухня­ний юнак у хащі лісу. Могилу Денниці оточили вільхи з осиками. Так у тіні дерев і спочивав син Хорса. Сльози, що лили Зоряниця і Радуниця, застигли під променями жаркого Сонця і перетворилися на бурштин.

Всевишній пожалів Денницю й обернув його душу на зірку. Тепер вона сяє зранку і передвіщає настання дня.

Теги:

Схожі статті