Мавка і Лісовик

Мавки – душі померлих дітей; живуть на деревах, у полях, іноді у гірських печерах. Там де танцюють мавки, трава росте краща і густіша.

Знають про все на світі, а тому їм, особливо на Зелені свята, приносять жертовний хліб і кладуть на ниву, щоб вони разом з іншими польовими духами сприяли родючості полів. Мавки – вродливі молоді дівчата, високого зросту, з довгим волоссям. Одяг у них тонкий та прозорий, спереду виглядають як дівчата, але безтілесні. Через те в них нема тіні, а коли бігають по траві, то вона під їхніми ногами не колихається. Мавок  ще називають нявками, навками, бо їхні душі випускаються на волю і вони перетворюються  на справжніх людей у „навій” день, тобто в день померлих, а саме в Чистий четвер.

Мавки пристрастні до танців і веселого безтурботного життя. Якщо мавки зустрінуть парубка, пропонують йому забути свою кохану дівчину, а натомість полюбити котрусь із них.

Лісовик –  дух лісу, його господар. Живе лісовик на густих деревах або в дуплах сухих дерев. Людей старається заманити в хащу, де їх лякає. Предки вшановували Лісовика на Третього Спаса. У цей день (16/29 серпня) йому клали на галявині скибку хліба з сіллю, пиріг або іншу жертву, щоб він не робив  зла та не „водив” людей. У Лісовика є ще помічники, яких звати Блуд і Страх. Вони теж безслідні. Вважається, що Лісовик боїться жару, тобто вогню, що є символом бога блискавиці та грому Перуна. За народними віруваннями, 4 жовтня Лісовик перестає бродити. Прощаючись з лісом, він від прикрості починає ламати дерева, на галявинах риє землю на сім п’ядей, заганяє звірів у нори, а сам провалюється в землю. Люди старалися цього дня не ходити в ліс.

Придбати картину "Мавка і Лісовик" пензля Сергія Глущука можна в магазині Рід і Віра